Сучасну українську новелу
перекладено японською мовою
Як повідомив інтернет-портал
Kut.org.ua
з посиланням на
Mova.info та
інформаційне агентство
УНІАН, 7 листопада цього року в токійських книгарнях
з'явився японо-мовний переклад збірки сучасної
української новели. Це важлива подія як для України так і Японії, адже з
української літератури в Японії, крім Тараса Шевченка, фактично нікого не знають.
Обкладинка японського видання "Сучасної української новели",
виконана японською художницею Рюко Танака
До збірки, яка
стала "першою ластівкою" художньої прози сучасної України на теренах Країни
сонця, що сходить, увійшли твори Юрія Винничука, Володимира Даниленка, Богдана Жолдака, Євгенії Кононенко та інших авторів
В основу японського перекладу покладено авторську антологію сучасної української новели Володимира Даниленка „Квіти в темній кімнаті”, яка побачила світ в 1997 році у видавництві „Генеза”. Це була література принципово іншої генерації, що, на відміну, від шістдесятників, які свято вірили в оновлені закони компартії „з людським обличчям”, вірила виключно в індивідуалізм та закони естетики.
Антологія зібрала велику критику. Про неї писали всі аналітичні та масові видання України, а канал „1+1” навіть крутив рекламний ролик книжки. Творча асоціація „500” визнала „Квіти в темній кімнаті” найкращим літературним проектом року в Україні, а твори антології були використані перекладачкою і видавцем Анною-Галею Горбач як основа для трьох німецькомовних антологій сучасної української прози.
До японської збірки з „Квітів” увійшло тільки 16 новел. Японська антологія виникла завдяки творчому альянсу українки Ольги Хоменко та японки Фудзії Ецуко. Навчаючись у докторантурі Токійського державного університету, Ольга Хоменко вирішила познайомити японського читача з творами сучасної української літератури. Перекладаючи українські новели японською мовою у вільний від навчання час, Ольга виконала підрядний переклад, а Фудзія Ецуко, відома японська перекладачка творів Тараса Шевченка, зробила стилістичну редакцію підрядників, після чого обоє перекладачок спільно вичитували й узгоджували текст.
Зважаючи на те, що з кожним роком в Японії зменшується кількість виданих книжок, бо читача здебільшого цікавлять лише комікси, детективи й спеціалізована літератури, а інтерес до перекладної художньої літератури невеликий, перекладачки робили переклад, сподіваючись на те, що колись це буде видано. Хоча в сучасній перекладній практиці панує традиція, коли видавництво само замовляє роботу перекладачеві.
Після того, як переклад був готовий, перекладачки знайшли відоме японське видавництво з двадцятип’ятилітньою історією „Gunzosha”, що раніше спеціалізувалося на російській літературі. Але після розвалу Радянського Союзу в Японії втратили інтерес до російського красного письменства і видавництво почало шукати більш екзотичну літературу. Такою, на думку японських видавців, є сучасна українська література.
Більшість тем, відображених у новелах, стосуються проблем любові, самотності та смерті, того, що хвилює не тільки українське, а й японське суспільство. Автори і перекладачі сподіваються, що це видання сприятиме глибшому розумінню між двома країнами та популяризації української культури в Японії.
* * *
Повернутись на початок сторінки